Як розрізняти фейки: прості та ефективні поради

Як зрозуміти підробка, напівправда чи правда будь яка новина?

Так вже сталося, що люди, почувши теленовини, зазвичай не перевіряють інформацію. Багато фейків і в інтернет-медіа, хоч в цьому випадку і більше варіантів розбіратися в правдивості чи неправдивості новини, але на жаль все одно залишається небезпека, що спростоване все одно буде поширюватися далі.

Війна за наші емоції та вибір вирує не лише в Україні ,але по всьому світі, довкола і всередині нас, але у нас ця війна особливо небезпечна, бо маємо на нашій землі ще і військові дії.

То як не втратити відчуття реальності, коли фейки змішалися з правдами, а комунікативна війна стала запеклішою від фізичної?..

Діти та підлітки особливо вразливі до цих небезпек,бо діти, а особливо підлітки дуже емоційні в силу своїх вікових особливостей.

Розуміючи цю небезпеку,команда Маріупольська Асоціація Жінок Берегинявирішила провести лекції та зробити фокус групи в сільських школах,до команди приєдналися фахівці з Філії Центру пробації в Донецькій області Нікольського району.

Ось наші улюблені фото з цих заходів:

Image may contain: 9 people, people standing and indoor
Image may contain: 18 people, people smiling, indoor
Image may contain: 1 person
Image may contain: 3 people, people sitting
Image may contain: 8 people, people sitting

Робота продовжується.

Інструментарій виявлення фейків

  1. Чи адекватний заголовок і чи суголосний він самому текстові новини?
  2. Хто є героями цієї новини і що вони коментують? Наприклад, відома гастролерка Марія Ципко регулярно дає коментарі в образі мешканки то Одеси, то Донбасу
  3. Неоднозначність висловлювань, використання таких слів, як «по суті», «в основному», «як правило»
  4. Заклики до очевидності висновків: «відомо», «нема сумнівів», «як ви самі розумієте»
  5. Відстуність посилання на джерела: «ходять чутки», «повідомляється», «джерело, що захотіло залишитись невідомим».
  6. Хто є експертами в цій новині? Елементарно імена людей спершу можна перевірити через пошуковик. Це стосується також і джерел, на які посилаються, й експертів, і свідків тих чи інших подій. Наприклад, якщо «німецькі експерти» в медіа коментують усе — від космосу до зростання цін на нафту — одразу постає питання щодо їхньої компетентності
  7. Посилання на авторитетів та офіційних осіб у широкому контексті та апеляція до того, що про це вже всі давно знають: «на думку експертів», «за словами чиновника», «як повідомляє авторитетне джерело»
  8. Заклики до суспільності та конструювання враження загальновідомого: «загальновідомо», «всі розуміють», «кожен знає»
  9. Використання готових тверджень без аргументації: «у нас завжди так», «Україна не має виходів в світовий інформаційний простір»
  10. Надмірна емоційність тексту: активне використання прикметників та оціночних суджень.
  11. Жонглювання псевдонауковими термінами й надія на те, що читач все одно не буде розбиратися в складних термінах.
  12. Для посилення авторитетності посилання на «західні» медіа.

Будьте пильні, не вірте фейковим новинами та повідомленням, і в жодному разі не розповсюджуйте їх!